“Здати нас із потрохами”…. Ось все і спливло! Журналісти дізнались чого Кучма втік з ТГК

30 липня президент Зеленський вирішив, що українську делегацію в Мінську очолить Леонід Кравчук. А ще кількома днями раніше від цієї місії відмовився Леонід Кучма. Чому так сталося і чого тепер чекати, розбирались Букви.

28 липня Леонід Кучма заявив, що припиняє роботу в мінський контактній групі. Сталося це так само, як і свого часу з Петром Порошенком – попередив і пішов. А от про причини другий президент вирішив не говорити. З Порошенком було все зрозуміло – і Кучма, і Роман Безсмертний пішли з групи, бо в п’ятого президента була своє бачення процесу. І воно не збігалося з їхніми.

При Зеленському обоє повернулись до контактної групи і складалось враження, що за молодого недосвідченого президента вони можуть реалізовувати свої концепції. Але Безсмертний досить швидко залишив контактну групу після критичних заяв, що не треба міняти конституцію під сепаратистів та що треба призупинити участь у групі після смерті 4-х військових. Про звільнення повідомили через ЗМІ.

Кучма протримався ще рік. Він таки розраховував, що молодий президент до нього прислухатиметься. Але вийшло навпаки.

Якщо почитати його попередні слова про Мінськ, то можна зрозуміти, що Кучма був проти проведення виборів в так званих ЛНР/ДНР, бо таким чином Україна легалізує ту владу, яка там є. Він також був противником формули Штайнмаєра, і тому в жовтні минулого року його вислови дуже сильно розійшлися з позицією Офісу президента.

«Формула Штайнмаєра до миру на Донбасі не призведе, бо це не формула миру. Це формула на якийсь час політично чи так – а раптом ми дотиснемо українців, вони на неї погодяться, і ми розвернемося… Це взагалі “здати нас із потрохами”, так би мовити», – сказав Кучма 25 жовтня минулого року.

Далі був документ, де Андрій Єрмак фактично допустив суб’єктивізацію бойовиків і вписав їх як представників ЛНР/ДНР, а не просто фізичних осіб. Кажуть, що Кучма був тоді злий і цей документ неспроста з’явився в пресі.

Останньою краплею для Кучми, переконують джерела Букв, стало підписане «перемир’я». По-перше, документ підписав не Кучма, а віце-прем’єр Олексій Рєзніков. По-друге, один з пунктів угоди передбачає заборону наступальних та розвідувально-диверсійних операцій, тоді як Кучма послідовний прихильник того, що Україна має вийти на ті кордони, які закріплені в Мінських угодах і які Росія ганебно порушила, захопивши Дебальцево, і тільки потім уже продовжувати говорити про інші речі.

Натомість оточення президента Зеленського провело геть інші речі.

Тому Кучма вирішив піти і залишити цю «кухню» Леоніду Макаровичу.

Як кажуть співрозмовники Букв, другий президент ще взимку проговорював варіант, щоб його замінили на Кравчука. Тому, може, і сам запропонував Зеленському цей варіант.

По правді, він вже давно хотів лишити цей спадок Кравчуку. Ще в січні 2016 Кучма на запитання журналістів відповів: “Я кілька разів пропонував нашому президенту (Петру Порошенку) змінити мене на Леоніда Макаровича (першого президента України Леоніда Кравчука)».

«Ні, я туди не їду. Мені там нема з ким говорити», – процитував Кучма свого попередника.

“А мене не питали. Указ підпишуть – і все”,- обурився Кучма.

Цікаво, що ще в лютому 2016 Кравчук казав, що мінські переговори як формат себе пережили. Він також ратував за переговори виключно Порошенка і Путіна.

Водночас тоді ж перший президент висловлював думку, що Україна могла б погодитися на особливий статус Донбасу заради припинення бойових дій на сході держави.

Ще через два роки в інтерв’ю УП Кравчук заявив, що взяти і повернути Донбас у тому статусі, який він мав, просто так не вдасться.

“Я наведу цитату Гончара, хоч не повністю її підтримую. В його щоденниках написано: “Щоб Україна розвивалася спокійно і багато, ми повинні відрізати від неї ракову пухлину – Донбас”. До чого я це все говорю? Якщо комусь прийде в голову повернути частини, які вже фактично відділилися, – то це буде неефективно. Слід застосувати інші можливості, світовий досвід”, – сказав Кравчук.

Для того, щоб вгадати, що цими словами Кравчук лив воду на млин політичних інтересів проросійських сил, нині представлених ОПЗЖ, до ворожки ходити не треба. Як і для того, щоб здогадатись, куди така позиція може завести.

Хоча поки Кравчук окреслює межу поступок неохоче.

“Компроміси — як управляти ситуацією. Є речі, які компромісам не піддаються — це суверенітет, територіальна цілісність, незалежність, недоторканність кордонів. Це питання не обговорюється”, — сказав він в інтерв’ю РБК-Україна.

Перший президент конкретно не відповів і на запитання про готовність йти на компроміси щодо статусу Донбасу: “Є статус Донбасу, а є статус управління територією Донбасу, статус місцевого самоуправління, є політичний статус Донбасу. Я буду виступати за те, щоб від загальних слів переходити до конкретних дій”.

Після вчорашнього виступу Кравчука стало зрозуміло що де-факто він бачить там автономію з подвійними правами мешканців в порівнянні з іншими регіонами України

Конкретними діями Кравчук вважає такі, що дадуть жителям окупованих територій “управління, яке принесе їм користь”.

На цих словах безумовно хтось згадає, що Кравчука називають «хитрим лисом», який вміє ходити «поміж крапельками». Хоча насправді оце лавірування першого президента має очевидний крен.

«Сезонні політичні контракти, що укладав Леонід Кравчук із різними політиками і політсилами, вбили в мені повагу до нього», – сказала про нього Юлія Мостова.

Програвши президентську посаду, Кравчук досить швидко повернувся в гру під стягами Суркісів-Медведчука і СДПУ(о). Свого часу перший президент доклав руку, щоб допомогти Суркісам зам’яти скандал 1995 з підкупом іспанського судді за допомогою шуб, після чого «Динамо» змогло повернутись до єврокубків.

У 2004 році перед третім туром виборів Кравчук брав участь у переговорах від імені Януковича, а лідерів помаранчевого Майдану називав «пустомелями». Ющенка критикував і навіть дозволяв собі висловлювання «з нього такий президент, як з мене курка».

У 2006 очолив блок Медведчука і Юрія Бойка «Не так».

Януковича ніколи особливо не критикував, крім одного пункту – посадки Юлії Тимошенко(до останньої ставиться дуже тепло). Натомість очолював конституційну раду при четвертому президенті і був проти того, щоб повертатись до Конституції 2004. Під час Євромайдану Кравчук виступив ініціатором круглих столів і пропонував опозиції прийняти умови влади.

На виборах 2019 Кравчук публічно підтримав Тимошенко, а після перемоги Зеленського став активно хвалити його.

В принципі заводити Кравчука в ТКГ було необов’язковим – Рєзніков все це міг робити сам. Але тоді втратиться омофор схвалення старійшин, якщо це так можна назвати.

Обрання Кравчука головою ТКГ, судячи з усього, буде емоційно комфортним для Зеленського. По-перше, Кравчук вміє занурити у теплу ванну. По-друге, на відміну від Кучми він любить поговорити на пресу.

Виходячи ж попередніх реплік першого президента, то особливий статус Донбасу як предмет переговорів і вибори на цій території, які педалюють Росія і ОПЗЖ, стануть звучати частіше.

Що ж до самих перемовин, то ті, хто давно знають Леоніда Макаровича, впевнені, що сепаратистам доведеться не один день слухати про новоогорьовський процес, розвал СРСР та Біловезьку пущу, де Кравчук, Єльцин та Станіслав Шушкевич створили СНД. І головне, щоб ми після цього не опинились ще в якійсь Пущі.

Джерело

Джерело

Название ... ...